З 12 по 23 липня відбувся окружний юнацький виховний табір «Звук лісу». Усі могли почути звуки табору недалеко від села Червоний Оскол Харківської області. Комендантом був Дмитро Колесник, СМ. На звук зібралися учасники з таких міст як Донецьк, Сєвєродонецьк, Авдіївка, Краматорськ, Кремінна, Слов’янськ, Нікополь, також до пластового гурту приєдналися декілька хлопців з Київської організації СПОК, які показали себе достатньо добре.
Табір проводився з купою нових «фішок», серед яких були оригінальні назви гуртків, цікаві гутірки серед яких були такі, як журналістика, учасники мали організувати свою власну прес-конфеернецію, інтерв’ю, зробити коментар до спортивного матчу з футболу. Таборовики також мали цікаву гутірку з маскування і потім мали на практиці примінити усе, чому навчились у невеликій грі, нагородою був усіма улюблений згущик. Також учасники мали будувати свій власний шелест, усі збудовані шелести пройшли ретельну перевірку декількома відрами води. У оцінці шелесту враховувалася кожна крапля води, яка впала на голову будівника, який мав під час перевірки ховатись у своєму збудованому шелесті, але дякуючи дуже спекотній погоді усі пробоїни в конструкціях зустрічались радістю без особливих розчарувань. Завдяки спеці учасники мали невеличку частину програми від морського табору бо дуже часто учасників (а іноді і старшину) бунчужний обдаровував відром прохолодної освіжаючої води з річки.
Фішкою табору стало те, що табір мав свій власний блог, і час від часу хтось з учасників кожного гуртка додавав до блогу свої враження. А усі інші, кому було цікаво, могли щодня читати щось нове про табір, про життя учасників та багато чого іншого. Протягом табору учасники мали безліч різних теренових ігор, змагів та багато інших конкурсів, за перемогу у яких гурток, який показав себе найкраще, отримував маленьку частину звуку лісу. У результаті найкращі гуртки могли зібрати головний звук лісу, а точніше наше Сіроманське «Авууу!!!». І за кращими сіроманськими традиціями в останню ніч учасники після відтворення звуку лісу мали можливість, як справжні вовки відвідати м’яса.
Серед усіх змагів та ігор учасникам запам’яталась теренова гра «Жость», після якої всі учасники були по самісінькі вуха у болоті, виснажені але задоволені. Учасникам табору також запам’ятався алярм під час якого учасники мали знайти цвіт папороті.
Протягом табору учасники мали дві цікаві мандрівки: одна була до міста Ізюм, де відвідали краєзнавчий музей, гору Кремінець, та святе джерело в якому, як кажуть, тече цілюща вода. Друга мандрівка була до водосховища, на якому пластуни та зацікавлені мали чудову купіль у прекрасній воді, та гарний відпочинок на пляжі.
В останній день на очах у всіх – сум від того, що треба від’їжджати та радість від того що скоро буде зустріч з батьками, але суму більше. Табір згорнутий, сміття зібране і не скажеш що менше дня тому тут бігала купа людей на збірки, лунав свищик бунчужного… одним словом ліс… Ми поїхали, залишивши після себе лише один слід – слід у пам’яті, та купу фотографій і спогадів.
Деякі спогади учасників можна подивитися тут: http://bit.ly/zvuk-lisu
Організатори табору висловлюють подяку Міжнародному фонду “Відродження” за фінансову підтримку проекту в рамках Антикризової програми.
Вовченя Юрко Задерака
