пл. сен. Роман Андрушкiв,
Вовк
Член Пласту з 1947 році (Мітенвальд). В 1950 році прибув до Нюарку, Нью Джерзі. У 1955 році перейшов до УСП і вступив до 29 Куреня УСП “Сіроманці”. Був юнацьким виховником, зв’язковим, кошовим і заступником станичного в Нюарку; був членом булави в таборах УПЮ “Вовча Тропа” та на Міжкраєвих Пластових Зустрічах в Канаді (1957) та на “Вовчій Тропі” (1962).
Доктор математики (1973), маґістер електричної інженерії (1964). Від 1984 працюю як професор математики в New Jersey Institute of Technology. Автор або співавтор низки наукових статтей та патентів в ділянці математики та електронної технології. Член професійних товариств та почесний член Київського Математичного Товариства. Співавтор книжки “Computer-Aided Cytogenetic Method of Cancer Diagnosis”
Голова Мат-Фіз-Технічної Секції НТШ-А (1996- ); Перший Заступник Голови НТШ-А (2000- ); Член президії Координаційного Комітету Допомоги Україні (ККДУ, 1994-2008); Голова ККДУ (2008-09); Голова Комітету Прихильників РУХУ (1990-96); член управи Товариства Українських Інженерів (1977-1980); член управи Українського Патріярхального Товариства (1980-83); член церковного хору при Укр. Католицькі Церкві ім. Св.Івана Хрестителя в Нюарку (1975-).
пл.сен.кер. Мирон Баб’юк,
Вовк
До Пласту вступив у 1947 році у Німеччині. В 1950 р. переїхав до США (Нюарк, Нью Джерсі). Був гуртковим і курінним. Після переходу до УСП став юнацьким впорядником, зв’язковим, кошовим, станичним в Рочестері; комендант пластового табору, бунчужний Міжкрайової Пластової Зустрічі, комендант пластунів на Міжкрайовій Пластовій Зустрічі, крайовий референт старших пластунів у CШA, головний булавний старших пластунів, член Крайової Пластової Ради у CШA. На даний час, протягом двох каденцій, – референт пластових видань Головної Пластової Булави.
Студіював видавництво та друкарство в Рочестерському інституті технології. Був менеджером, а згодом і власником друкарні. Розвинув процеси і техніку друкарства до високого рівня. Нині згадана друкарня є однією з найбільших у штаті Нью Йорк та околицях.
Був один із засновників студентської громади в Рочестері; членом товариства Українських інженерів; президент Рочестерського Комітету допомоги дітям Чорнобиля; головою дирекції Українських кредитівок Aмерики; президентом Української федеральної кредитівки в Рочестері та мужем довір’я церкви св. Йосафата. У 1992 році обраний Товариством українських професіоналістів та бізнесменів визначним українцем року.
пл. сен. Роман Білинський,
Вовк
пл. сен. Роман Воронка,
Вовк
Вступив до Пласту в 1946 р. в Новому Ульмі, Німеччина. В 1952 р. переїхав до США і став пластуном в Нюарку. Брав участь в пластових таборах в Іст Четгемі та Бобрівці. Організував роверові таботи. Був новатським братчиком від 1955 до 1989 р. Голова Крайової Таборової Комісії при КПС. Вступив до Сіроманців в 1957 р. Доктор математичних наук (1977). Спец’яльність: асимптотичні методи в прикладній матeматиці диференці’яльних рівнань з частинними похідними.
Професор математики при Ню Джерськім Технологічнім Інституті. Одержав почесний докторат від Київського Політехнічного Інституту. В 2002 подався на пенсію.
Голова Товариства Української Мови в Америці. Перший заступник голови Координаційного Комітету Допомоги Україні. Член НТШ та протягом дев’ять років голова стипендійної комісії при НТШ. Співзасновник з Тарасом Гунчаком Фонду Допомоги Дітям Чорнобиля. Одержав нагороду від президента України, Л. Кравчука “Заслуженого Діяча Науки і Техніки України”.
пл. сен. Тит Геврик,
Вовк
До Пласту вступив в 1946 р. в Берхстенґаден, Німеччина.В 1951 році переїхав до США і став членом станиці в Ньюарку.Брав участь в пластових таборах в Іст Четгемі.В 1960 р. вступив до Сіроманців.
Закінчив архітектуру a в 1966 р. одержав маґістерку з містобудовання на Преатт Інституті.
Працював як архітект у фірмах в Нью-Йорку.В від 1967 року працював як головний архітектор Пеннсильванійського університетського (University of Pennsylvania) де випрацював генеральний план університетського містечка.
Вивчає мистецтво минулих епох та сучасності.Був головою Українського музею в Нью-Йорку.Зібрав цінні матер’яли про архітектути України підчас візит в 1960-их та 1990-ихроках.Автор таких праць як “Втрачені архітектурні пам’ятки Києва”, “Дерев’янні храми України-шедеври архітектури”, “Планування столиці в Харкові”, та багато інших архітектурних дописів українською та англійською мовами.В 2006-2008 був одержувачем “Fulbright Grant” для наукових дослідів в Києві. Під цю пору працює над манускриптом “Київ: учора, сьогодні,завтра”.Дійсний член НТШ в США та голова секції мистецтвознавства, як також Української Вільної Академії Наук в США.
пл.сен.кер. Андрій Горняткевич,
Вовк
Членом Пласту став у Німеччині в 1948 році. У 1950 р. переїхав до США (Ньюарк). Був писарем і станичним Станиці Ньюарку, а переїхавши до Едмонтону (Канада) –заступником станичного (тричі) та станичним; писарем і референтом преси; юнацьким виховником. Редагував «ТАМ-ТАМ».
Закінчив університет з хімії, а опісля здобув маґістерку з гуманітарних наук та докторат – з філософії, зі славістики. Працював як профессор славістики в Альбертському університеті та співробітник Канадського інстутитуту в Едмонтоні. Член Національної спілки композиторів України та Всеукраїнської музичної спілки. Дійсний член Української вільної акедемії наук ( Канада) і НТШ (Канада). Працював у комісії реформи українського правопису при Національній акедемії наук України.
Навчав гри на бандурі та працював у редколеґії журналу “Бандура”. Веде радіопередачу на тему української класичної музики.
Брав участь як спостерігач на виборах в Україні у 2006, 2007 і 2010 роках.
пл.сен.дов. Ярослав Козак,
Вовк
Народжений у Львові.Членом Пласту ставв еміграції (Міттенвальд, Німеччина) у 1947 році.У 1949 році переїхав до США (Філадельфія), вступив до І куреня УПЮ ім. сот. Федора Черника.Був у проводі гуртка і куреня; новацьким і юнацьким виховником; брав участь в пластових таборах (спершу як учасник,згодом – як член булави).До УСП перейшов 1953 року. У різний період був членом Станичної старшини у Філадельфії, зараз – активний член станиці.У 1955 році вступив до 29 куреня “Сіроманці”.Є довголітнім скарбникомПлемені.
Закінчив університет (бакаляврат) з бухгальтерії.Опісля був офіцеромамериканської армії, осягнувши ступінь капітана.Працював за фахом 30 років. Зараз – пенсіонер.
Від 1950 року є членом Українського спортового товариства “Тризуб” у Філадельфії. Грав у фурбол та був тренером футбольної команди юнаків; понад 45 років був членом управи товариства “Tризуб”, а тепер є його президентом.
пл.сен.дов. Богдан Кордуба,
Вовк
Членом Пласту став у1947 році в Німеччині. Після переїзду до США пластуваву Детройті.Виконував обов’язкигурткового, виховника УПЮ, кошового, станичного, бунчужногота коменданта таборів, референт спеціялізаційного пластування (летунства), опікуна юнаків на ЮМПЗ і окружних Святах Весни, осередкового УПС, члена редколегії Ювілейної Книги Станиці тастаничних вістей, члена станичнної старшини та ради.На даний час – голова Станичної пластової ради.
У «Сіроманцях» був редактором «АВУ» та виконував інші функції в Племені.
Закінчив університет за фахом електронна інженерія,здобувмаґістерку з
Бизнес-адміністрації. 42 рокипрацював на державній роботі як інженер, одержав грамоти заслуги від ур’яду та Українського товаристваінженерів.
Член Українського товаристваінженерів Америки. Був головою Відділу УТІу Детройті.
Член дирекції Українського федеральногокредитного кооперативу«Самопоміч»
(Мічиган); скарбник та секретар.
пл.сен.праці Юрко Клюфас,
Вовк
Народжений у Львові.До Пласту вступив у 1945 році в Німеччині.У 1950 році переїхав до США (Нью Йорк) та зголосився як старшопластун до станиці. Був членом булав юнацьких таборів як інтендант.У 1952 році став одним із засновників 29-го Куреня УСП “Сіроманці”та брав активну участь в житті Племені як хронікар, господар та скарбник. На даний час – заступник племінного скарбника.На його посілості, а колись – посілості його батьків (так званій “Клюфасівці”),відбувалися незабутні Курінні/Племінні Великі Ради, товариські з’їзди та зимові табори. Товариська зустріч в часі Великої Ради 2009 року теж проходила саме там.
На даний час живе у Нью Джерсі і є пластуном-самітником.
Закінчив у Нью Йоркськім Університеті Інститут дизайну обігріву та штучного охолодження.Працював за фахом до 2004 року у будівельній фірмі в Нью Йорку.Тепер – на пенсії, бере активну участь у громадському та культурномужитті.
пл.сен.кер. Любомир Онишкевич,
Вовк
Членом Пласту став у 1947 році в Німеччині. Після переїзду до США(Нью Йорк) перейшов до УСП. Виконував різні діловодства, а саме: зв’язкового, кошового, станичного, референта УСП; належав до проводу пластових таборів. У 1952 році став одним із засновників 29 куреня УСП “Сіроманці”.
Редагував різні пластові видання:журнал УСП “До Висот”, Сіроманські журнали “ТАМ-ТАМ” і “АВУ”.Організував i був редакторомжурналу дляУПЮ “Юнак”; був і понині є редактором журналу “Пластовий Шлях”; видав низку пластових одноднівок та книжечок.
Входив до складу Головної Пластової Булави (діловод видань). Відзначений орденами св. Юрія в бронзі, сріблі та золоті.
Закінчив університет та маґістерку з електронної інженеріїяк стипендист.
Працював інженеромз 1955 року і до виходу на пенсію (1996 рік). Автор 36 патентів і понад 120 технічних статей.
пл. сен. Юрко Павлiчко,
Вовк
пл.сен.кер. Любомир Романкiв,
Вовк
Членом Пласту (Виховні спільноти української молоді) став у 1943 році у Львові. 1948-1957 рр. – співорганізатор Станиці Едмонтон (Канада),виховник УПЮ, зв’язковий, гніздовий, кошовий, станичний; 1965-1977 роки – 2-ий заступник ГоловиКПС Америка; 1978-1984 рр. – Голова ГПБ.Засновникпостійно діючогоФонду Дрота.Ініціатор переговорів зі Скаутовим б’юро щодочленства Пласту у Світовій організації скаутського руху. З 1997 року по даний час – Начальний Пластун. Окрім юнацьких та старшопластунських відзначень, нагороджений орденами св. Юрія в сріблі та св. Юрія в золоті.
Докторматалургії і матеріалів.Винахідник багатьох електрохімічних процесів.Автор або співавтор 65 патентів та понад 160 наукових статей в ділянці електронних технологій. Член численних наукових товариств уСША та Україні. Нагороджений золотою медалею де Нора (одне з найвищих відзначень товариства “IEEE” і також золотою медалею Перкіна (найвище відзначення хімічної індустрії).
Організатор і голова українських студентських товариств «Обнова» і СУСТАв Едмонтоні (Канада) іБостоні (США).Організатор і довголітний керівник української радіопрограми в Едмонтоні.Член президії СКВУ,голова Комітету Української Молоді при СКВУ.Член управи НТШ в Америцівпродовж 6 років.
НАЧАЛЬНИЙ ПЛАСТУН
пл. сен. Юрко Український,
Вовк
пл.сен.дов. Нестор Шуст,
Вовк
Член Пласту з 1947 року (Німеччина).У 1950 році переїхав до США (Філадельфія), вступив до 1 Куреня УПЮ ім. сот. Федора Черника.Був у проводі гуртка і куреня, новацьким виховником.Після переїзду до Бріджпорт (штат Коннектікут) заснував там пластову групу та був юнацьким виховником.У 1954 році перейшов до УСП і вступив до 29 Куреня УСП “Сіроманці”.У1950-их роках був референтом УСП та крайовим комендантом Уладу старших пластунів.У 1980-их роках був зв’язковим та кошовим уСтаниці Клівленд. На даний час – активний член цього пластового осередку.
По закінченні університету здобув ступінь маґістра з хімії, а опісля – докторат з юридичних наук.Працював як хімічний дослідник. Одержав патент на ракетне пальне, а згодом – як юрист інтелектуальної власності.
У роки навчання був членом низки студентських організацій. На даний час належить до Українсько-Американської асоціяції адвокатів та Українського музею-архіву у Клівленді.
пл. сен. Любомир Явний,
Вовк
пл. сен. Юрій Годованець,
Вовк
Член Пласту з 1946 року (Німеччина). У 1949 році переїхав до США (Філадельфія), вступив до Куреня УПЮ ч. 1 ім. сот. Федора Черника. Був виховником УПЮ та зв’язковим.
З 1956 року – член 29-го куреня УСП «Сіроманці». Автор музики, що побачила світ друком у сіроманському виданні «ТАМ-ТАМ». Куренем видано також платівку з деякими з цих пісень.
В університеті здобув музичний та математичний фах. Магістерка і докторат – з інформатики та бібліографії. Викладач університету, згодом – директор університетської бібліотеки (у ранзі декана). З 2005 року – на пенсії.
Ініціатор, а відтак диригент українського студентського хору у Філадельфії. Член Українського музею-архіву у Клівленді.
ст. пл. гетьм. скоб Андрій Зварич,
Вовк
До Пласту вступив в 1996 р. Відбув новацькі та юнацькі табори включно з Золотою Булавою;
І рівень ЛШ
І ступінь Кадри Виховників;
Був братчиком і впорядником в станиці.
Закінчив школу Українознавства.
Студіює інженерію.
ст. пл. скоб Христофор Бей,
Вовк
Заприсяжений в Клівленді 1997 р. Відбув новацькі та юнацькі табори включно з Золотою Булавою;
І ступінь Кадри Виховників;
Був в команді пластових таборів; виконував обов’язки братчика та впор’ядника в Клівлендській станиці. Закінчив школу Українознавства; член танцювальної групи “Каштан” . На третім році John Carroll University.
ст. пл. скоб Павло Гадзевич,
Вовк
Вступив до Пласту в 1997 р в Неварку.
Відбув вишколи новацьких та юнацьких виховників.
І ступінь Кадри Виховників;
Був братчиком на новацькому літньому таборі, є новацьким виховником в станиці. Успішно закінчив школу Українознавства.
ст. пл. Стефан Лесюк,
Вовк
Вступив до Пласту в 1999 році у Філадельфії.
Відбув вишкіл новацьких виховників (2009 р.).
Член Станиці Філадельфія, братчик (2009-2010 рр.), учасник ЮМПЗ-2007 у Канаді.
Студент Філядельфійского Університету.
Захоплення – спорт, музика.
ст. пл. скоб Юліян Гайда,
Куцохвостий
Членом пласту став у 1998р. в Шикаґо. Був курінним 7-го куреня УПЮ ім. Івана Чмоли з 2007р. до 2010р., здав Золоту Булаву з дуже добрим точкуванням та відбув Лісову Школу. Був на булаві на декільках юнацьких таборах, включаючи Вовчу Школу, та три КВТ.
Студент факультету Кіна та Засоби Масової Інформації в Університеті ім. св. ДеПоля де здає Маґістерку в Цифровому Кіновиробництві.
Від 2010р. виступає та з 2012р. повний член Української Капелі Бандуристів ім. Тараса Шевченка. Активний у церкві де батько був парохом, і сьогодні редактор церковного вісника, архивіст, та директор соціяльних мереж при парафії св. Йосифа Обручника в Шикаґо. Працює яко відеооператором так інколи продюсером для компанії VIDIA, медіа-порталу українсьої діяспори.
Плянує стати професійним режисером документальних фільмів та продовжити понад 400-літнього родовіду священників.