2-12 липня в урочищі Левурда (поблизу с. Стрільбичі Старосамбірського району) відбувся Окружний виховно-вишкільний табір Львівської округи “Тінь лісу 2013”. Комендантом табору був Куцохвостий Юра Курило, СМ, бунчужним – Куцохвостий Тарас Щепаняк, СМ, значну допомогу надав Куцохвостий Олесь Терлецький, СМ.
Учасниками табору стали 44 пластуни та пластунки з округи віком 11-15 років. Окружні табори в урочищі Левурда стали вже доброю традицією, що залишає по собі море незабутніх вражень та гарячих спогадів.
2 липня
Учасники прибули на місце таборування та почали готуватися до запальних таборових днів! Левурда зустріла всіх дуже хорошою погодою.
Вислухавши інструктажі з техніки безпеки та перекусивши всі відправилися на гурткові вогники. Усі вже ближче познайомилися зі своїми виховниками та новими друзями.
Після чого всі поринули у глибокий та солодкий сон.
3 липня
Юнацтва надиво швидко повибігало з наметів. Потішивши смачним сніданком та веселими імпрезами всі відправилися на заняття. Гутірки з ПМД, впоряду, піонірки були дуже цікавими для юнаків, адже дехто на таборі вперше.
Повеселитися та розслабитися учасники змогли на козацьких забавах.
Зараз на таборі тривають таборові роботи, а ввечері нас очікує перша ватра.
4 липня
Знову юнацтво прокинулося від теплого проміння сонця. І цей день був веселим та веселим та цікавим для учасників, працювати над таборовими спорудами та пізнавати світ пластування з нових гутірок стало дуже корисним для усіх юнаків.
Також потішила своїм приїздом до нас першунка першої «Тіні Лісу» – Зоряна Яремко. А вечір знову закінчився веселою ватрою.
5 липня
Здружившись та добре вивчивши один одного, юнаки почали підкорювати все нові та нові вершини пластування,випробувавши свої знання та вміння у змагах та на гутірках.
Така тепла і приємна атмосфера панує на таборі і створює комфорт для всіх учасників та проводу. А закінченням такого теплого дня стала ватра талантів разом з 52-м куренем ім. Марти Чорної, які таборують поряд.
6 липня
Аж дивно, що погода так сприяє нашому таборуванню. Сьогодні учасники випробували себе у стрілянні з рушниці. Плели файнички та вивчали українські традиції.
А робили це не дарма, бо ввечері у нас було справжнє свято Купало, знову ж таки, з Чорними. Отримавши море задоволень та емоцій від спалювання Морени та Купайла всі поринули у сон, але на цьому день не закінчився. Ніч з 6 на 7 виявилася дуже важливою для трьо юначок, які склали Пластову Присягу.
7 липня
Прокинувшись від милого голосу бунчужного, юнацтво після нічного алярму, пішло на руханку, щоб відновити свої життєві сили. Цей день став для учасників, мабуть, найщасливішим, тому що, до них приїхали батьки.
Після цього всі відправилися до каплички на вечірню Службу Божу. Ввечері провід пригостив всіх учасників морозивом.
8-9 липня
Гаряче сонце допомагає учасникам весело проводити час на таборі. Вони мали змогу побувати у сауні, бавилися багато цікавих ігор.
Навчитися долати перешкоди змогли на Рейнджерському кидку. Всі з нетерпіння чекають вечірньої ватри кіно.
10 липня
Табір іде до свого закінчення. Учасники розуміють це і цінують кожну хвилину проведену разом зі своїми друзями.
Хороша погода сприяє нашому успішному таборуванню. Такий насичений день закінчився “казковою ватрою”, а потім алярмом, на якому деяких учасників переводили на вищий таборовий ступінь – чугайстри та русалки та їли смачну халепу.
11 липня
Вдруге за весь табір дощ. Але і “шоколад під ногами” не є перепоною для юнаків, щоб весело проводили час. Усі учасники написали опитник, який показав рівень знань та чого їх навчило життя у природі, малювали газетки про найяскравіші моменти на таборі.
Для всіх ці 10 днів є дуже важливими та дорогими, всі стали як одна сім’я, тому прощатися тут аж ніяк не хочеться. Всі учасники мають останню можливість насолодитися теплою прощальною ватрою у колі друзів.
12 липня
Ось і останній день. Вставання на світанку під звуки гітари та закриття табору. Останній офіційний розхід. Обійми та вітання першунів. Ними стали:
- пл. уч. Марта Рогач (ст. Самбір)
- пл. прих. Роман Гринчишин(ст. Рудки)
Розтабовування. Всі із сумним настроєм покинули рідну Левурду. Прощатися завжди важко, але всі ми впевнені, що наші дороги ще не раз перетнуться на пластових таборах.
Провід табору дякує усім, хто зробив цей табір таким чудовим та веселим. Все тому, що кожен з учасників вклали частинку своєї душі для створення цієї теплої атмосфери. Проводу було дуже приємно проводити вам різні змаги, ігри гутірки, отримуючи від вас щиру усмішку і “дякую”.
Дорогі Тіньлісівці! Залишайтеся завжди собою, підкорюйте все нові та нові вершини Пласту і пам’ятайте: “Кожен фініш – це по суті старт…”
пл. розв. Руслана Канюк
