З 15 по 27 липня неподалік с. Лагодів Перемишлянського району (Львівщина) проходив окружний табір УПН «Держава Аратта». Його учасниками були новачки і новаки зі Львова, Самбора та Сокальського району, а також новачка з Філадельфії (США) Устинка Данилович. Сокальщину представляли 25 новачат зі Сокаля, Опільська, Куличкова, Двірців, Великих Мостів, а з ними – сіроманець Євген Матвіїв з дружиною Галиною, які на таборі виконували функції членів булави, та син Назар (відомий, як наймолодший учасник ОВВТ «Вовча Школа-2009»).
Дванадцятиденна програма табору була насиченою і цікавою. Щодня учасники отримували «таємне послання» від жителів древньої держави Аратти – праматері України, в якому згадувалися чарівні скарби праукраїнців, що допомогли врятувати державу Аратту від ненаситного та жорстокого Змія. Це – історія, мова, віра, пісня і танець, культура та писемність, сила та фізичний розвиток, вміння використовувати цілющу силу трав та квітів. Юні аратівці щодня дізнавалися щось нове та цікаве з історії, а також намагалися жити у злагоді, повній гармонії з природою, як і їхні предки.
Новачки і новаки мали можливість здобувати низку вмілостей. Таким чином, на таборі учасники вправлялися в майстерності домогосподарочки, досліджували погоду, вчилися картографії, була нагода спробувати себе в якості перекладача чи майстра петриківського розпису.
Незабутні спогади залишилися від мандрівок до Унівського монастиря, з його святим джерелом, та окутаного легендами Свірзького замку. У спекотні дні справжньою насолодою для пластунів було купання у Перемишлянському озері. Цікаві спогади залишить участь у Лагодівських фестинах (приурочених 750-річчю с. Лагодів), зокрема виступ у концертній програмі новаків зі Сокаля, які займаються у зразковому ансамблі народного танцю «Дивоцвіт».
12 днів табору промайнули, як одна мить. Наступив час закриття, вручення посвідок та відзначок. Першунами стали Юрко Кантор (м. Сокаль) і Орися Глюз (м. Великі Мости), які слугували добрим прикладом для інших.
Кожен пластовий табір – пригоди, романтика, відчуття гармонії у спілкуванні, середовище справжніх друзів. Під пекучим сонцем чи прохолодним дощем пластуни вчаться облаштовувати свій побут, допомагати одне одному, за будь-яких обставин шукати тільки позитив. А коли нічка ледь торкається шпилів струнких сосен, учасники, після насиченого дня, у вишиванках збираються біля вогника, щоби послухати древню мудру казку та поспівати під мелодійний супровід бандури чи гітари…