Здається, що вовки і коні несумісні,  адже одні полюють на інших…, але не в тому тут справа… Гостровух- Володимир Процюк таки осідлав коня і незабутньо провів табір УСП «Кавалерія 2013».

З 13 по 20 липня у м. Староконстянтинів Хмельницької області вже втретє відбувався крайовий апробаційний кінно-мандрівний вишкільний табір для УСП “Кавалерія”. Уже з першого дня усі поринули з головою у таборову легенду про світ кочових племен часів Дарія І: скіфів, гелонів, будинів і сарматів. Учасники прибули на терен табору з усіх куточків України: Львова, Житомира, Вінниці, Бережан, Ужгорода, Білої Церкви, Києва. Офіційно усі були поділені на три гуртки із назвами: «6+1», «Кавалєрка», «Вершники», а неофіційно називались «гаремами», адже хлопців-учасників у таборі було обмаль – по одному в кожному гуртку.

Вже з першого дня ми відчули серйозний підхід проводу до таборової програми,  до гутірок та змагів. Крім таборових робіт, що є обов’язковими на таборі, нас приємно дивували заняття по стрільбі з лука, пневматичної рушниці, гутірки по рукопашною бою, самовиживанню, орієнтуванню, співу та багато інших. Не минули нашої уваги й розповіді про історію кавалерії, про правила догляду за кіньми, про мову квітів. Збадьорила учасників і гаряча сальса, де усі могли продемонструвати свої танцювальні вміння:)

Звісно, очікуваною ізюминкою кожного дня була кінна виїздка у степи Староконстянтинова, де кожен наодинці спілкувався зі своїм чотириногим другом та вдосконалював вміння бути вершником.

Оригінальною в таборі була також кухня: італійські, французькі, японські та само собою ще й українські страви появлялись на таборових столах. Це вимагало багато зусиль чергового гуртка та інтенданта, але воно було того варте.

Провід і учасники Кавалерії  відвідали цікаві місця Хмельниччини. Так у селі Самчики усіх вразила пізнавальна екскурсія палацово-парковим ансамблем «Самчики», де розміщений цікавий парк та маєтки, що мали багато різних господарів. Опісля історичного села, учасники мали змогу познайомитися із Староконстянтинівським замком та дізнались немало про його власника, а саме те, що він (Констянтин Острозький) при бажанні заїжджав у вітальню на другому поверсі верхи на своєму коні.

Табір закінчився, кожен поїхав ділитись своїми враженнями із рідними та друзями додому, але ще довго лунатиме у вухах лунке «і-го-го» та обов’язкове «півтора» від бунчужного.

Накачані м’язи, підтягнуті статури, позитивні емоції, багато нових знайомств, навики верхової їзди… – усе це повезли учасники із собою з щирим та нестримним бажанням повернутись наступного року знову.

Інформацію подав Гостровух Володимир Процюк

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові для заповнення поля помічені *

Залишити коментар