ВШ… Це історія, яка народжується стільки разів, скільки ти сам цього захочеш… (с) Шеф
Що віщує гарячий липневий день, у який ти з самого ранку з важким наплічником добираєшся переповненим транспортом до Самбора? Для більшості, мабуть, нічого. Але для 40 людей відповідь доволі однозначна – це 12 днів карпатської природи, приємного товариства, захоплюючих пригод і хорошого настрою. 12 днів у колі друзів – «Вовча Школа-2011» розпочалася.
Отож, з 8 по 19 липня в околицях с. Урич Сколівського району Львівської області проходив Апробаційний крайовий екологічно-вишкільний табір «Вовча Школа». Поруч зі скелями історико-культурного комплексу «Тустань» майже два тижні таборували 26 учасників та 15 членів проводу з десятка осередків України, включно з представниками станиць Львів та Київ.
Кажуть, що колись пластові табори тривали до місяця часу. З огляду на це, мабуть, 12 днів – зовсім незначний термін. Чи достатньо кількох занять зі скелелазіння, практичних занять з астрономії, коли місяць здається так близько – майже на долоні, гутірок з практичного пластування, теренових ігор та змагів для того, щоб навчитися від початку і до кінця? Мабуть, ні. Але є щось значно важливіше, ніж просто знання – можливість стати іскрою, яка запалить інших і дасть значно більші плоди, ніж просто ще один відбутий табір. Ось це і намагалися донести до учасників інструктори. Саме тому важливим елементом таборування стала експериментальна екологічна ділянка, яка включала гутірки на тему екологічної проблематики Карпат, еко-дебати, реалізацію тематичних проектів та показ презентацій. Окрім того, на «Вовчій Школі» було запроваджено роздільний забір побутових відходів. А ще – учасники віднайшли час для прибирання заповідника, а для приготування їжі і таборових споруд не зрізали жодного живого дерева (на табір було завезено технічну деревину з Уличнянського лісництва (Дрогобицький район).
Табір – це не набір фактів. Перш за все – це атмосфера, яку творять люди, їхній сміх та радість. А атмосфера на «Вовчій Школі» завжди присутня. Взяти до уваги хоча б той факт, що в останню таборову неділю на табір з’їхалися учасники та провід попередніх «Вовчих Шкіл» (а таких було три – 2006, 2007 та 2009 років, коли табір мав ще окружний рівень проведення). Адже кожен хотів зробити свій внесок і долучитися до творення історії ще однієї «Вовчої Школи». Отож у цей день гостей і проводу на таборі була така ж кількість, як і учасників.
А повністю передати дух табору допомогла вовча тематика, якою була пронизана легенда та назовництва. Таємні ритуали підвищення у ступенях, коли співучасниками стають лише скелі та місяць, – все це давало змогу ближче доторкнутися до легенди, відчути історію, уявити себе гордим жителем лісу – вовком.
Ну і звісно, не можна не згадати про першунку табору. Нею стала пл. уч. Софія Пелех зі станиці Броди. Саме вона отримала Залізного вовка – відзнаку першунів «ВШ», таку ж відзнаку отримали і першуни попередньої «Вовчої Школи» – Юля Катинська та Віталій Яцишин.
Писати про табір можна дуже багато. Але як описати ранкову росу на твоїх мандрівних черевиках в той момент, коли ти біжиш на руханку, як описати красу скель у проміні вранішнього сонця або ж момент, коли «відриваєшся на повну», співаючи на ватрі (попри те, що встаєш щодня о 7 год. ранку, а вночі пережив і стійку, і алярм). Як описати… холодні ранки, сніданки, теплі вечори, сміх, радість в очах учасників, іскри ватри, опівнічні алярми при повному місяці… Це не треба описувати. Це треба відчути!
Запрошуємо на «Вовчу школу – 2012»!
А проведенню табору завдячуємо партнерам: Федерації органічного руху України, Благодійному фонду Андрія Лопушанського, Державному історико-культурному заповіднику «Тустань» (директор В. Рожко), головному управлінню туризму Івано-Франківської облдержадміністрації в особі заступника начальника управління Григорія Мельника. Допомога тематичною літературою наспіла від Міністерства екології України.
Спеціально для СМ-сайту
ст. пл. вірл. Ярина Вдовичин, ОД та пл. сен. Юрко Леськів, СМ
Більше фото можна переглянути тут!
Табір відбудеться в 2015 роцІ???