У неділю, 27 грудня, відома львівська «Криївка» приймала традиційні передноворічні сходини «Сіроманців». Учасниками цієї зустрічі стали усі члени Підкарпатської зграї, окрім Т. Олійника (скарбника) з Трускавця, який через поважні причини не зміг прибути на зустріч.
Отож, підкарпатці П. Борис (зграйовий), М. Винар (писар), І. Спринь, П. Лабінський, Є. Матвіїв, О. Терлецький та автор цих рядків корисно і цікаво провели час (сходини тривали понад три години).
Розпочалася зустріч з обміну дарунками. Напередодні зграйовий розподілив усіх підкарпатців, хто і кому має зробити дарунок. Таким чином, для учасників зустрічі сувеніри, книжки, навіть новорічні маски вовка стали приємними сюрпризами. Іншим приємним моментом було знайомство з новим кандидатом у «Сіроманці» пл. сен. прих. Олесем Терлецьким з м. Хирів (Старосамбірщина).
Допомагало у змістовному спілкуванні й меню. Не обійшлось без м’яса, ми подужали півтора метри ковбаси та інших смаколиків. А говорити було про що. Спершу ми обмінялися інформацією про особисту діяльність з часу попередніх жовтневих сходин у замку Гербуртів. Потім хлопців зацікавила зустріч Сіроманців в часі Зборів КУПО, про що ми довго і детально розмовляли.
Інші справи, розглянуті в часі сходин, – праця над розвитком курінного сайту і вісника «Авууу», плани на найближчих півроку. Між іншим, щодо планів. Підкарпатці вже відтепер пакують наплічники на Вишкіл зимового рятівництва, підготовкою якого займається Карпатська зграя під проводом члена стежового проводу Вовка В. Федорака, готуються члени Зграї й до лютневого Крайового пластового з’їзду, в часі якого ймовірно відбудеться дочасна Рада Української Стежі. У травні ми готуватимемо й проводитимемо Свято весни Львівської округи, а влітку долучимося до проведення табору Львівської округи на І Пробу УПЮ, комендантом якого буде ст. пл. Петро Борис.
І справді, лише час, проведений у колі справжніх друзів, минає так цікаво і швидко. Ми незчулися, як надворі стемніло і пізній час покликав усіх по домівках. За нами – ще один рік, наповнений цікавими подіями і враженнями. Попереду – 2010-й. Наскільки він стане неповторним – залежатиме від кожного з нас.
Вовк Ю. Леськів, СМ