Канадська стежа Сіроманців мала, всього чотири члени, один вовк, один куцохвостий і два гостровухи. Хтось, можливо, сказав би, що це субкритична маса. Дарма.
На наших станичних Святах Весни зазвичай відбувається «лисячий біг», у якому учасники, за допомогою відповідних карт, мандрують від пункту до пункту, де мають виконати певні завдання. Цього року цей змаг відбувся під ракурсом святкування 125-річчя поселення українців у Канаді, отже на кожному пункті учасники мали відповісти на питання з українсько-канадської історії, які підготовив вовк Андрій Горняткевич. Підготовляючи свято, групка сеньйорів (вкл. з вовком Андрієм) намітила низку практичних занять, які треба було виконати на кожному пункті.
Зазвичай, до такої гри використовуються спеціяльні карти, які виготовляє товариство орієнтаційного спорту, але воно таких карт не мало для парку, де відбулося Свято Весни. Тоді гостровух Андрій Хіхловський виготовив карти парку використовуючи його супутникове зображення і на тій підставі позначено пункти для гри.
У грі брали участь перемішані команди, до яких входили разом сеньйори, батьки, юнацтво й новацтво. У нашій станиці поважне число молоді з четвертої хвилі, отже такою грою чимало батьків, що не були пластунами, мали нагоду познайомитися безпосередньо зі стилем великої гри.
Бунчужним свята був гостровух Андрій, а писарем вовк Андрій.
Таким чином, половина канадської стежі Великого Племени Сіроманців відіграла важливу роль в успішному переведенні Свята Весни Едмонтонської станиці.