21-22 січня 2017 р. в смт Брюховичі відбулася чергова Мала рада Української стежі «Сіроманців». Її учасниками стали 30 членів куреня та запрошених – членів усіх чотирьох зграй (Карпатської, Підкарпатської, Подільської та Степової). На її завершення Вовк Назар Кудлик сказав: «То була, мабуть, найатмосферніша рада». Чому так? Читайте далі.
На головні сходини року з’їхалася найбільша кількість побратимів-сіроманців за весь час існування куреня в Україні, прибуло чимало зацікавлених, товариство прийняло низку важливих для куреня рішень, і від першої до останньої хвилини ради панувала по-особливому дружня, навіть братерська атмосфера.
Розпочалася Мала рада зачитанням привітів: від Племінного – Вовка Юрія Годованця, від Вовка Юрка Курила, який на далеких віддалях не забуває про курінне побратимство.
Потім до звіту виступив Вовк Володимир Федорчук. Стежовий Юрко Леськів вручив йому одну з найвищих відзнак Великого Плем’я «Сіроманці» – «Залізного вовка». Відзначено друга Володимира за жертовну працю для «Сіроманців», за боротьбу у складі ДУК «Правий Сектор» з окупантами України, а також за виготовлені на високому художньому рівні для «Сіроманців» Української та Метропольної стеж тотеми.
Між іншим, і цього разу друг Володимир приготував сюрприз: подарував товариству різьбу із зображенням пластової лілейки та курінної відзнаки – точну копію тієї, яку віддавна використовують сіроманці у США і теж вважають тотемом.
Потім розпочався розгляд питань програми ради.
Спершу звітував стежовий провід. Стежовий Вовк Юрко Леськів розповів не лише про річну діяльність куреня, а торкнувся й загалом семирічної праці як стежового. Адже прийшов час, як він сказав, передавати провід стежі молодшій генерації Вовків.
Отож протягом згаданого часового проміжку стежа зросла до 45 членів. Маємо 11 зацікавлених. У куреня наявні всі атрибути, символіка, запроваджено низку нових традицій, описаних у нещодавно виданому СМ-довіднику. Успішно діє крайовий табір «Вовча школа», а також реалізовано велику кількість виховних проектів (як протягом року, так і влітку). Значний внесок для Пласту ми зробили й у видавничому напрямку та в напрямку журналістики.
Товариство подякувало стежовому та проводу за все зроблене, відтак розпочалася процедура вибору нового складу проводу. Проголосували одноголосно. Отож стежовим на цю каденцію став Вовк Володимир Посівнич, писарем – Вовк Віталій Яцишин, скарбником – Куцохвостий Назар Пилип.
Були й рішення щодо табору «Вовча школа». Одноголосно проголосовано провести сходини референтури ВШ: призначити коменданта на 2017 рік та обговорити всі питання щодо підготовки табору, а також впровадження системи відзначень.
Стежова Рада дала дозвіл частині членів Підкарпатської зграї на створення нової зграї, робоча назва – «Львівська». Також після відповідної аргументації одноголосно дозволили створити нову зграю – «Наддніпрянську». Сіроманцям Руслану Рябоконю, Дмитрові Осипчуку, Богдану Іваньку та Андрію Ольховику провести протягом місяця зграйову раду і обрати провід. До речі, таку раду друзі провели одразу ж наступного дня і зграйовим обрали Гостровуха Андрія Ольховика.
Потім відбулися уладові ради (сіроманців-членів УСП та УПС). Курінним УСП Української стежі обрано ст. пл. Андрія Канака, СМ, а курінним УПС – пл. сен. Володимира Геншляка, СМ. Рішенням ради УСП: підтвердити кандидатуру Вовка Назара Кудлика на Стрийка Куцих на наступну каденцію.
Завершила програму нарад Рада Вовків, яка теж прийняла низку важливих рішень:
- іменувати Вовками таких сіроманців: Андрія Канака та Віталія Яцишина; дати дозвіл на іменування Вовком протягом каденції Ігоря Наконечного;
- іменувати Куцохвостими: Романа Вакиряка, Святослава Павлишина, Миколу Вайду та Назара Сухорончака;
- прийняти до куреня та іменувати Гостровухами таких кандидатів: Олександра Шарка, Маркіяна Заразку, Петра Віняра та Назара Хороза;
- дати дозвіл на іменування протягом каденції Данила Матюшенка, Володимира Нечая, Юліана Матичака, а також (по досягненні 18-річного віку) Андрія Федоренка, Олександра Поліщука та Олексія Сенкевича;
- перевести в категорію сіроманських приятелів («сіроманські блохи») Андрія Гарбузюка, Ігоря Горківа та Богдана Швидкого;
- з категорії «друзі сіроманців» повернути у ступінь Гостровуха Ігоря Дрогобицького.
А потім була ватра, приготована кандидатами та Гостровухами і гарно проведена Андрієм Федоренком. Музичний супровід на високому мистецькому рівні здійснили Вовк Назар Кудлик (гітара, вокал) та перед ватрою іменований разом з друзями Куцохвостий Назар Сухорончак (теж гітара і теж вокал). Зокрема, цей дует запропонував учасникам ватри багатьом відому пісню «Вогонь», але в новій сучасній інтерпретації.
Нічної тиші не було, натомість була тиха ніч, бо друзі ніяк не хотіли вкладатися спати: продовжували сидіти в колі імпровізованої ватри, співати, спілкуватися далеко за опівніч.
Наступний день, 22 січня, розпочали з Богослужіння, яке відслужив о. Елевтерій (Володимир Геншляк).
По урочистій збірці-зкритті Ради сіроманці України роз’їхалися по своїх осередках, щоби продовжити завзяту працю у різних напрямках для розвитку пластової організації.
Тарас Щепаняк
Фото: Тарас Щепаняк